Глобальна торгівля дикими тваринами — все, що охоплює: від ринку екзотичних вихованців і хутряної промисловості до традиційної медицини та вживання м’яса в їжу — є масивною і складною мережею. Незважаючи на те, що більша частина цієї діяльності легальна, її біологічний слід стає все більш небезпечним.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, виявило пряму і тривожну кореляцію між тваринами, що беруть участь у цих ринках, і ймовірністю передачі хвороб від тварин до людей, відомих як зоонозні захворювання.
Статистичний зв’язок між торгівлею та патогенами
Дослідники давно підозрювали, що ринки диких тварин є «мостами» для вірусів, але кількісно оцінити цей ризик було складно. Проаналізувавши дані про легальну та нелегальну торгівлю дикими тваринами за більш ніж 40 років і зіставивши їх з базою даних CLOVER (вичерпним списком патогенів, виявлених у різних видів), вчені виявили різкий контраст:
Торговані ссавці: 41% з 2079 видів ссавців, що беруть участь у торгівлі дикими тваринами, мають як мінімум один патоген, що передається людині.
* ** Не беруть участь у торгівлі ссавці:** Лише 6,4% тварин, які не залучені до торгівлі, є носіями таких патогенів.
Ці дані свідчать, що участь у торгівлі дикими тваринами експоненційно підвищує статистичну ймовірність того, що вид є носієм мікроба, здатного заразити людину.
Справа не в «брудних» тваринах, а в поведінці людини
Поширена помилка свідчить, що певні види власними силами «неохайні» чи більше схильні до перенесення хвороб. Проте Жером Жіппе, еколог із Фрибурського університету, стверджує, що ризик обумовлений людською діяльністю, а не біологічною природою самих тварин.
«Справа не так у вигляді тварин, як у людях», — пояснює Жиппе.
Дослідження вказує на математичну прогресію ризику: за кожні 10 років перебування виду на ринку диких тварин він, в середньому, набуває одного додаткового загального патогену з людиною. Це означає, що чим довше вигляд експлуатується в торгових цілях, тим більше можливостей виникає для «перескоку» інфекції на людину.
Чому це важливо для світової охорони здоров’я
Хоча не кожен патоген, що перейшов до людини, призводить до глобальної пандемії, подібної до COVID-19, кожен випадок передачі — це біологічна лотерея. Навіть якщо вірус не завдає негайної шкоди або не передається від людини до людини, підвищена частота контактів створює ідеальне середовище для того, щоб патогени еволюціонували в більш небезпечні та висококонтагіозні штами.
Дослідження виділяє кілька критично важливих напрямів для глобального втручання:
– Посилений нагляд: ретельніший моніторинг популяцій диких тварин і торгових шляхів для виявлення патогенів до того, як вони потраплять до людей.
– Прогностичне моделювання: використання даних для визначення того, які саме патогени становлять найбільший ризик, щоб розставити пріоритети у дослідженнях.
– ** Суворіше регулювання:** запровадження жорсткого контролю як над легальними, і над нелегальними ринками диких тварин мінімізації контактів для людей і тваринами.
Висновок
Результати дослідження показують, що торгівля дикими тваринами є основним драйвером зоонозного ризику, створюючи безперервний цикл контактів. Зрештою, доки ці ринки існують, вікно для виникнення нового спалаху захворювання залишається відкритим.
