Протягом століть кава була не просто напоєм; це стало культурною та політичною точкою кипіння. Від стародавніх суфійських монастирів до сучасних кафе напій викликав відданість, суперечки та навіть пряму заборону. Протягом історії правителі та влада намагалися придушити споживання кави, іноді з жорстокими наслідками, включаючи страти. Ось чотири випадки, коли вживання кави було незаконним… або ще гірше.
Перше придушення: Мекка в 16 столітті
Близько 1500 року кава прибула до Мекки, швидко набувши популярності в кав’ярнях, відвідуваних місцевими жителями та паломниками. Це раптове місце публічних зібрань викликало підозри у мекканського чиновника Хайр-Бега, який у 1511 році змусив вчених оголосити каву шкідливою, п’янкою та сприятливим середовищем для «поганої поведінки». Кав’ярні закривали, зерно палили, п’яниць били.
Проте заборона тривала недовго. Султан Аль-Ашраф Кансух аль-Гурі скасував це рішення, дозволивши приватне споживання, але залишивши громадські кав’ярні закритими. Це ілюструє повторювану закономірність: соціальна сила кави часто була реальною загрозою, а не сам напій.
Стамбул в епоху терору: крайні заходи султана Мурада IV
Понад століття потому султан Османської імперії Мурад IV зайняв набагато більш крайню позицію. Кав’ярні сприймалися як притони повстанців, де могли виникнути опозиція та повстання. Мурад IV, який сам прийшов до влади через повстання, був параноїком і ввів повну заборону зі смертною карою споживання в громадських місцях.
Історії тих часів описують, як султан особисто страчував тих, хто п’є каву та тютюн, зміцнюючи свою жорстоку репутацію. Ця заборона стосувалась не здоров’я чи економіки; йшлося про абсолютний контроль.
Шведські нав’язливі стримування: п’ять спроб зупинити зерно
Швеція забороняла імпорт кави п’ять разів між 1756 і 1817 роками не з моральних міркувань, а через економічні міркування. Країна зіткнулася з торговим дефіцитом, а імпорт кави виснажував цінну валюту.
Незважаючи на заборони, правоохоронні органи були жорсткими: поліція заарештовувала, штрафувала та кидала до в’язниці всіх, кого спіймали за розпиванням або продажем кави. Популярний міф стверджує, що король Густав III провів медичний експеримент на близнюках, давши одному каву, а іншому чай, і обидва вижили. Ймовірно, експеримент був фальшивим, але заборони були справжніми і безжально дотримувались.
Прусські «Нюхачі кави»: секретна сила проти заборонених зерен
У 1777 році король Пруссії Фрідріх Великий засудив каву як предмет розкоші для еліти та тягар для економіки. Він встановив королівську монополію, зробивши каву дорогою та загнавши контрабанду в підпілля. Щоб боротися з цим, Фрідріх створив Kaffeeschnüffler — буквально «нюхачі кави».
Часто це були поранені ветерани війни, яким доручалося патрулювати вулиці, нюхаючи аромат нелегально обсмаженої кави. Спійманим загрожували великі штрафи, чверть з яких йшла нюхачу як винагорода. Це ілюструє крайнощі, до яких йшла влада, щоб забезпечити дотримання заборони, навіть вдаючись до нетрадиційних методів.
Сьогодні повна заборона кави — рідкість. Увагу перемістили на економічні фактори, такі як тарифи та зміна клімату, які впливають на ціни, але не на законність. Однак історія доводить, що люди завжди знайдуть спосіб виправити своє, навіть під загрозою серйозного покарання. Виявляється, кава – напій, за який варто боротися.
