Нове зображення, отримане космічним телескопом Хаббл, показує драматичне зіткнення великих об’єктів, що обертаються навколо зірки Фомальгаут, розташованої лише за 25 світлових років від Землі. Ця подія не є рідкістю, але є відносно поширеним явищем у молодих зоряних системах. Отримані дані кидають виклик існуючим теоріям про те, як формуються та еволюціонують планетарні системи.
Система в хаосі
Фомальгаут, одна з найяскравіших зірок, видимих неозброєним оком, давно відома своїми помітними кільцями пилу та уламків. У 2008 році астрономи виявили потенційну планету, що обертається навколо зірки. Однак до 2014 року цей об’єкт таємничим чином зник. Це зникнення натякало на насильницьку подію, а не на стабільну орбіту.
Гіпотеза повторної появи та впливу
Нещодавні спостереження в 2023 році виявили нову точку світла в тому ж регіоні, схожу на раніше спостережуваний об’єкт. Зараз астрономи припускають, що і первісна «планета», і нова зовнішність є уламками масивних зіткнень двох або більше великих тіл.
“Попередні теорії припускали, що зіткнення мають відбуватися раз на 100 000 років або рідше. Тут за 20 років ми спостерігали дві такі події”, – каже Пол Калас, астроном з Каліфорнійського університету в Берклі.
Наслідки для формування планет
Це відкриття свідчить про те, що планетарні системи набагато більш динамічні та хаотичні, ніж вважалося раніше. Удари можуть бути набагато більш поширеним етапом у формуванні планети, ніж вважалося раніше. Частота цих подій навколо Фомальгаута — дві спостережених лише за два десятиліття — вказує на те, що сильні зіткнення є поширеними, особливо в молодих системах, що розвиваються.
Майбутні спостереження з Джеймсом Веббом
Вчені планують використати космічний телескоп Джеймса Вебба для аналізу пилу, який залишився після зіткнення. Це може дати цінні підказки про склад цих уламків, включаючи наявність водяного льоду. Вивчаючи такі події, астрономи сподіваються краще зрозуміти, як формуються та еволюціонують планети в інших зоряних системах.
Спостереження навколо Фомальгаута показують, що формування планет — це не плавний процес, а хаотичний процес, який переривається частими зіткненнями. Ці події можуть стати ключовим кроком у створенні стабільних планетних систем, таких як наша.
