Цей тиждень я провела далеко від комп’ютера. Це було духовне подорож. Поки що мені треба, щоб все трохи вляглося в душі. А потім я трохи поділюся з вами, де була і що бачила.
Поки що хочу поділитися з вами однією з історій, що почула в цій поїздці. Не дивлячись на те, що вона подається під рубрикою “Притча дня“, існує цілком реальна людина, що розповів її. Можливо, це і правдива історія. Все-таки світ настільки великий і непояснений, що в ньому завжди є місце диву.
Так що запрошую вас почитати і подумати над сказаним.
Притча дня
Цінно лише те,
що зроблено з любов’ю
У старі часи серед священиків існував такий звичай. Після святкового богослужіння на Великдень священик виходив на сцену і запрошував всіх жебраків до себе на святковий стіл.
Одного разу в такий день батюшка вийшов з храму і побачив біля церкви тільки одного каліку. Той був без ніг, та до того ж такий брудний, що викликав неприязнь.
Подивився на нього батюшка і йому так не хотілося кликати цього бродягу до себе додому. Але з іншого боку, він повинен запросити кожного, що опиниться тут. Так в його душі боролися ці думки, поки все ж таки святий обов’язок не взяв верх.
Пішов батюшка до вбогого, і каже:
– Підемо, сину мій, я пригощу тебе обідом.
– Та як же я піду, – відповідає той. – Я ж не ходжу.
– А я тебе понесу.
Звалив він каліку до себе на спину і приніс у свій будинок. А там вже стіл ломиться від страв, біла скатертина постелено, все прибрано і красиво прикрашене.
Як побачила матінка волоцюгу, почала лаяти батюшку, навіщо він привів такого брудного чоловіка. Вона навіть не захотіла сідати з ним поруч за стіл. Грюкнула дверима й пішла.
А батюшка посадив каліку за стіл. Вони добре пообідали. Потім батюшка поніс його назад на паперть. Прийшли вони, батюшка й питає:
– Ну як, сподобалося тобі моє частування?
– А хіба ти мене пригощав? – засміявся той. – Ми з тобою їли моє частування. Бо тільки те цінне, що подана з любов’ю.
– Як?! – не повірив батюшка.
Кинувся він бігом до себе додому. А там на столі все так і стоїть не зворушеним, як і стояло досі. Він бігом повертається до церкви, але біля неї вже не було нікого.
Ось так і запам’ятав він навічно, що
Цінним є лише те, що подано з любов’ю.
* * *
Сьогодні я не буду писати традиційного коментаря. Прохання вас поділитися тим, що викликала у вашій душі дана притча дня.
Ще по темі:
Притча дня: Золота середина
Ще по темі:
- Короткі притчі в картинках: Притча про мудрість
- Притча дня: Кожна людина унікальна
- Притча дня: Світ — відображення твоїх думок
- Притча дня: все Досяжно
- Притча дня: Просто штовхни