Прийшов час підвести підсумки нашого міні-конкурсу: Помріємо. Дуже приємно, що сам конкурс отримав широкий резонанс – більше 300 коментарів було залишено до нього. Але, на жаль, він ще раз підтвердив, що “в нашому королівстві” (тобто в головах) щось не так. Про це ми і поговоримо до того, як підводити конкретні підсумки.

Слідами конкурсу
Помріємо

Про мрії

Перш за все, дякую всіх тих людей, що відгукнулися на мій заклик і взяли участь у даному конкурсі. Однозначно можу сказати, що їх життєві позиції визначені. По суті, роздуми на цю тему було корисно саме їм. Воно дозволило їм відобразити ієрархію своїх основних життєвих цінностей.

Чудово, що у кожного з учасників свої цінності. І все ж для всіх їх важливо те, що цінне всім людям. Як раз це вважається загальнолюдськими цінностями: Мир, Любов, Сім’я, Добро, Земля, Милосердя.

Дуже зворушила мрія Валерія. Він хотів би виконати хоча б по одному бажанню всіх тяжкохворих. Я планую написати відгук на два фільми, які присвячені цій темі.

Про зайнятість

Як страшно все життя віддати праці і, лише підійшовши до останньої межі, усвідомити, що твої мрії залишилися нереалізованими. Тому сумно читати відгуки тих, хто писав, що немає часу для того, щоб взяти участь у конкурсі.

Для того, щоб написати кілька слів, не треба більше, ніж 15-20 хвилин. Невже у цих людей день забитий настільки, що вони не можуть знайти час для себе?

Мрія – єдина дороговказна зірка,
що веде нас по життю.

А ось надмірна зайнятість найчастіше зводиться до банального бігу по колу. Такий біг не приносить ні радості, ні задоволення.

Ще сумніше було читати рядки про те, що у кого-то немає настрою мріяти. Життя таких людей котиться під укіс, а вони не помічають цього. Закон Тяжіння – штука серйозна. Може бути, відразу й не побачиш, що наближаєшся до ями. Потрапити в неї легко, а вибиратися доведеться довго і важко.

Переможці конкурсу
Помріємо

За умовами конкурсу, кожна робота оцінювалась за трьома параметрами:

    • Оцінка членів журі.
    • Кількість посилань.
    • Кількість відгуків.

Як я говорила, завдяки останніми критеріями, можна істотно змінити своє місце. В принципі, так і сталося.

За оцінками журі, у нас вийшло два лідери: Андрій Клімов і Хуторна Олена. Обговорення мрії Олени виявилося ширше. Тому вона вийшла на перше місце.

Друге і третє місця розділили між собою Андрій Клімов і Емілі. Вони набрали однакову кількість балів.

Ще був заявлений додатковий приз від Іскандера Шамсутдинова. Він присудив його Андрію Климову. З чим я його і вітаю – таке оригінальне і талановитий виклад, безсумнівно, заслуговує високого визнання.

Отже, загальна картина наступна:

I місце – Хуторна Олена (20 балів). Вона отримує 100 руб.

II, III місця – Андрій Клімов і Емілі (19 балів). Отримують по 70 руб.

Додатковий приз Андрій Клімов – 50 руб.

attention-1Прошу всіх переможців вислати мені номери своїх електронних гаманців (Яндекс або WebMoney), куди вам перевести гроші. Я відіслала вам за листа, вкажіть гаманці у відповідному листі на нього. Обов’язково напишіть в коментарях про отримання грошей.УВАГА! Виплата призів буде здійснюватися лише до кінця місяця.

Наші мрії

У висновку я хочу привести мрії членів журі. На жаль, Олена Голоштенко упустила цей момент і від неї я нічого не отримала. Тому робіт всього дві.

Мини-конкурс: Помечтаем - 2
У кожному з нас закладено дар мрійника, хоча мрії у кожного свої. Мріяти люблю з дитинства – це моє улюблене заняття! Особливо приємно мріяти після того, як попередня мрія вже здійснилася, адже тоді здається, що немає нічого неможливого!І хоча я — мрійниця з солідним стажем, але ніколи не мріяла стати чарівницею, навіть у дитинстві. Тому що мрія – це наше дітище, ми придумуємо її для себе, і ніхто інший не зможе її зробити за нас.А чари з моєї точки зору – це можливість досягнення бажаного результату без процесу втілення мрії в життя, без докладання зусиль, ніби за помахом чарівної палички.І ще… Чари — це все ж величезна відповідальність, тому що “творячи” навіть добрі чарівні справи (з нашої точки зору), ми намагаємося впливати на долі інших людей. Виконуючи чужі мрії і бажання, ми відбираємо у людей можливість здійснити їх самостійно.

Адже все, що дається просто так, перестає мати свою справжню цінність. Тому, я б відмовилася від дару Чарівниці. Не готова я впливати на чужі долі, думки, почуття і вчинки, змінюючи світ під свої уявлення про те, що добре, а що погано…

А ось мріяти і здійснювати свої мрії — це шлях, по якому я із задоволенням йду!

Лариса Олійник

Vvedenska_Nadiya

В дитинстві мені дуже подобалася книга Юрія Томіна “Йшов по місту чарівник”. Як чудово мати щось, що виконує твої бажання. Я не можу сказати, про що б я могла загадати тоді. Зараз же, маючи в руках чарівну паличку, я б зробила тільки одне.

Кожна людина має право жити так, як йому хочеться. От я б і побажала створити безліч світів, щоб кожен знайшов серед них своє місце.

У Сергія Лук’яненко є роман під назвою “Зоряна тінь”. Автор вважає, що в майбутньому людство буде так жити. Дуже справедливо, – невідомі Ворота можуть порахувати глибинні думки людини і відправити його туди, куди його тягне. Хочеш воювати – потрапляєш на планету, де всі воюють. Хочеш самотності – тебе направлять у власний рай.

Я не бажаю багато чого. Хочу тільки, щоб НІХТО не заважав мені жити і не намагався б влазити в мої справи.

P. S. Ігор у своєї мрії теж близько підійшов до цієї ідеї. Тільки от він вирішив залишити все, як є. Що ж, це його вибір.

Надія

Коротке резюме

Ще раз дякую всіх учасників конкурсу. Вітаю наших переможців і бажаю, щоб всі ваші мрії збувалися.

Запрошую вас брати активну участь в моїх наступних конкурсах. Всі вони будуть у такому ж міні-форматі – все-таки я думаю про вашого часу.

Нещодавно я натрапила на дуже цікаву ідею конкурсу, зараз сама в ньому беру участь і дуже хочу спробувати запропонувати вам такий формат.

Підписуйтесь на оновлення блогу, щоб не пропустити нові цікаві речі, і до нових зустрічей!

Ще по темі:
Що б це значило –
1 міні-конкурс на сайті

Ще по темі:

  • Мої кроки до успіху – підсумки міні-конкурсу
  • Міні-конкурс: Помріємо
  • Раз на півроку треба підводити підсумки
  • Жаркий Новий рік – мої підсумки
  • Чому так важливо писати від руки – підводимо підсумки